Консультація для педагогів «Секрети вдалого природничого квесту та організація геокешингу»

 Організувати діяльність дошкільників можна по-різному. Проте найбільше їм подобається брати участь у цікавих та динаміч­них іграх. Тому все частіше педагоги в роботі з дітьми використову­ють ігрові квести. Як ми вже знаємо квест — це пригодницька гра, що передбачає розв'язання учасниками інтелектуальних, рухових і творчих завдань. Тож пропонуємо розібратися, як підготувати та про­вести якісний квест у дитячому садку.

Який вид обрати

Не всі квести однакові. За способом дій квест може бути:

•   лінійний — гравці рухаються по заздалегідь спланованому маршруту та послідовно розв'язують завдання;

•   штурмовий — гравці самостійно обирають маршрут і роз­в'язують завдання за допомогою підказок;

•   коловий — гравці об'єднуються в кілька команд, і кожна з них стартує з різних позицій та рухається власним марш­рутом.

Зазвичай дошкільникам найліпше підходять лінійні квести. Бо вони мають чітку структуру та не потребують планування спільних дій. Водночас діти старшого дошкільного віку можуть брати участь і в штурмових квестах, які передбачають розподіл обов'язків між гравцям. Тож обирайте вид квесту відповідно до віку дітей та їхнього досвіду участі в командних іграх.

Перед тим як розпочати роботу над сценарієм квесту, визначте, яким він буде:

•   за змістом — предметний, комплексний, інтегрований;

•   тривалістю — довготривалий, короткотривалий;

•   кількістю учасників — індивідуальний, груповий;

•   метою — інформаційний, до­слідницький, творчий,рольовий.

Обравши вид квесту й визначивши всі параметри, переходьте до розробки його змістового наповнення.

Як підготувати

Основними критеріями вдалого квесту є насамперед його безпечність для учасників, а також оригінальність, логіч­ність, цілісність, відповідність заплано­ваному сюжету, створення атмосфери повного занурення у гру. Якісний квест слід будувати на комунікаційній взаємо­дії між гравцями. Як цього досягти?

На початку підготовки квесту продумайте сюжет, який визнача­тиме логіку розгортання гри. Не можна просто давати дітям почергові завдання. Якщо оригінальний сюжет вигадати складно, візьміть за осно­ву літературний текст, мультфільм, дитячу передачу тощо.

Відтак визначте головну мету квесту й продумайте тематичні завдання, які розв'язуватимуть гравці. Цікавості квесту додасть негативний пер­сонаж, який чинитиме перепони його учасникам.

Основою сюжету квесту для дошкільників, зокрема, можуть бути:

•    мультфільм — «Секрети домашніх тварин», «Пригоди смурфиків»;

•    комп'ютерна гра — «Збираємо врожай», «Чарівний сад».

•    подорож чи пригоди — «Пошук скарбів», «Чарівний лабі­ринт», «Подорож Африкою»;

•    експериментальна діяльність — «Цукеркова лаборато­рія», «Юні дослідники» тощо.

Перш ніж складати маршрут, оцініть наявні ресурси середови­ща дитячого садка та визначте масштаби квесту.

Вирішіть, чи будуть діти залишати групову кімнату та які додаткові приміщення вам по­трібні. Водночас пам'ятайте, що під час квесту діти мають діяти само­стійно, тому запропонований маршрут має бути безпечним і давати змогу дітям вільно пересуватися. В умовах обмеженого простору дитячого садка складно ство­рювати нові цікаві маршрути. Тому організовуйте один-два квести на квартал. Так буде легше підтримувати цікавість ді­тей до участі в таких іграх.

Складіть ігрову мапу:

•   підготуйте схематичний план приміщення/майданчика, де відбуватиметься квест;

•   оберіть об'єкти, де можна сховати підказки, та дайте їм ці­каві назви, наприклад: шафа — висока гора, акваріум — прозоре озеро, куточок природи — зачарований ліс тощо;

•   розмістіть назви та умовні позначки на мапі та на реальних об'єктах.

Ще одна складова цікавого квесту — підказки. Їх потрібно на­дійно сховати. Намагайтеся обирати такі місця, щоб діти не могли знайти їх випадково та порушити логіку квесту. Найлегше сховати підказку біля предметів, яких у кімнаті/на майданчику багато. Це можуть бути меблі, посуд, одяг, книжки, іграшки тощо.

Щоб не заплутатися, розкладайте підказки до квесту з кінця. Спочатку сховайте «скарб», потім — останню підказку, потім попередню і т. д. Відтак у вас у руках залишиться перша під­казка, яку ви маєте віддати дітям.

Додайте цікавості квесту за допомогою «фальшивих» підказок. Щоб їх підготувати, скористайтеся повітряними кульками, маленьки­ми коробочками, однаковими картками тощо. Діти мають відкрити всі коробочки, лопнути кульки, перевернути картки та знайти необхідну підказку. У такий спосіб долучитися до квесту матимуть змогу всі діти.

Щоб квест був не лише розважальним, а й мав пізнавальний ха­рактер, підготуйте цікаві завдання. Слід пам'ятати, що вони не ма­ють бути занадто легкими, і водночас необхідно, щоб діти змогли їх розв'язати хоча б за допомогою кількох підказок. Намагайтеся вво­дити до структури квесту різноспрямовані завдання, зокрема:

·        інтелектуальні — ребуси, головоломки, загадки, шифрування;

·        рухові — біг на швидкість, стрибки у висоту, проходження перешкод;

·        творчі — малювання карти, складання віршів, співання пі­сень тощо

Використовуйте для квестів незвичайні предмети: кодові зам­ки, ультрафіолетові ліхтарики, невидимі маркери тощо. Такий реквізит дасть змогу зробити гру цікавішою й не схожою на заняття. Не змушуйте дітей розв'язувати однотипні нудні завдання зара­ди самих завдань. Кожне завдання пов'язуйте із сюжетом квесту й спрямовуйте на досягнення поставленої мети. Діти мають розуміти, для чого це завдання та що вони отримають у підсумку.

Не перенавантажуйте дітей. Добирайте кількість і складність завдань відповідно до віку та індивідуальних особливостей до­шкільників. Оптимально, щоб загальний час участі у квесті не перевищував:

•   20—25 хв у молодшій групі;

•   30—35 хв у середній;

•   40—45 хв у старшій.

Квест слід про­водити поетапно:

•   ознайомте гравців із сюжетом або легендою

•   визначте часові межі гри;

•   поставте мету, яку має досягну­ти команда, розв'язавши завдан­ня квесту

•   охарактеризуйте завдання, які по­трібно виконати учасникам;

•   організуйте супровід гравців на кожному етапі квесту;

•   підбийте підсумки.

Підбиваючи підсумки, зверніть увагу не лише на досягнення поставлених цілей, а й на враження дітей від гри загалом та кожно­го завдання окремо. На цьому етапі доцільно заохотити дітей до по­дальшої діяльності за допомогою матеріальної винагороди: солодощі, іграшки, сувеніри тощо.

Приклади завдань до квестів

Знайди та принеси

Запропонуйте дітям список предметів, які треба знайти та принести. Список може бути окре­мим для кожної дитини або один на всіх. Якщо ді­брати предмети в межах теми складно, то викорис­тайте замість них іграшкові аналоги або картки. Також замість списку можна дати одне спільне за­вдання, наприклад: знайдіть і принесіть п'ять пред­метів, за допомогою яких можна навести лад у домі.

Залежно від змісту гри використовуйте різ­ні види списків. Вони можуть бути докладними (перелік рослин, предметів) або умовними (щось жовте, щось зроблене руками людини, щось м'яке). Старшим дошкільникам запропонуйте пе­релік літер. Відтак попросіть знайти предмети, на­зва яких починається на кожну з цих літер.

Чарівний предмет

Підготуйте картки з назвами або зображен­нями чарівних предметів, які зустрічаються в каз­ках. Сховайте картки в різних місцях. Відтак за­пропонуйте дітям знайти картки з предметами, пригадати, кому вони належать, і поєднати зобра­ження героя та чарівного предмета. Той предмет, що залишиться без пари, має вказати на те, де шукати наступне завдання.

Прудка білочка

Підготуйте запитання за темою квесту, від­повісти на які можна «так» або «ні». На підлозі позначте лініями «гілки дерев»: одна для відповіді «так», інша — «ні». Щоб діти не плуталися, позна­чте гілки різними кольорами. Відтак запропонуй­те дітям уявити, що вони прудкі білочки, та відповісти на запитання, перестрибуючи на «гілочки» з правильною відповіддю. Якщо команда виконує завдання та правильно відповідає на запитання, то отримує наступну підказку.

Слідопит

Перед початком гри за допомогою фарби та трафаретів зробіть ланцюжок «слідів» і виготовте картки із зображенням відповідних тварин. Кож­на команда має йти суто по тих слідах, які схожі на сліди тварини, зображеної на картці. В кінці ланцюжка команда знаходить наступну підказку. Для того, щоб завдання було цікавішим, додайте хибні доріжки, які будуть перетинати потрібну та вести в іншу сторону. Діти мають дослідити всі доріжки та знайти підказку.

Розкопки

Підготуйте ємкість із піском або іншою си­пучою речовиною. Сховайте в ній парні дрібні предмети. Один предмет залиште без пари. Саме він буде підказкою до наступного завдання. Від­так запропонуйте дітям уявити себе археологами та за допомогою пензлів і лопаток відшукати по­трібний предмет.

Лабіринт

Підготуйте лабіринт. Залежно від мети квесту й особливостей середовища лабіринт можна намалювати на папері чи підлозі, зроби­ти між деревами з мотузок чи липкої стрічки, викласти з ниток різного кольору тощо. Розміс­тіть у кінці лабіринту підказку й запропонуйте дітям її знайти. Перед початком гри обговоріть правила, за якими потрібно проходити лабі­ринт.

Чарівний ґудзик

Запропонуйте дітям за обмежений проміжок часу викласти з ґудзиків кодове слово чи зобра­ження. Замість ґудзиків можна використовувати камінці, каштани, жолуді, лічильні палички тощо. Головна умова — діти мають домовлятися та спіль­но розв'язувати завдання.

Пропоную розглянути такий вид гри, як геокешинг. Гра з  використанням розміщених на території закладу дошкільної освіти природних елемен­тів.

 Геокешинг — цікава розвивальна й водночас рухлива гра для старших дошкільників. Сутність цієї туристичної гри полягає в тому, що одні учасники створюють «тайники зі скарбами», інші за допомогою карти знаходять заховані скарби.

Історія геокешингу почалася в 2000 році.  Суть нової гри в тому, що одна людина створювала схованку, публікувала її координати в інтернеті, а інші за цими координатами намагалися її знайти. На наступний день Дейв відправився до лісу і недалеко від свого міста створив першу схо­ванку.

Геокешинг в Україні з'явився в 2011 році. Українська гра почалася як незалежний проект Шукач-Геокешинг в Україні, shukach.com. Зараз Шукач є найбільшим українським сайтом у цій царині.

Найбільший міжнародний майданчик гри — Geocaching.com. На цьому сайті опубліковано понад 2 мільйони схованок. А на території України їх де­кілька сотень. Тож навіть якщо ви не капітан піратського брига, можете сьо­годні ж відправитися на пошуки свого скарбу.

Геокешинг — це активний пізнавальний процес, у який можна залучати всіх дітей групи чи певні підгрупи. Діти із захватом змага­ються у пошуку скарбів з однолітками з паралельної групи, а особ­ливу насолоду отримують, змагаючись із батьками. Можна також влаштувати захопливі змагання між сім'ями, перетворивши гру на цікаве родинне свято.

Ігровий сенс геокешинга для дошкільників у безпомилковій орі­єнтації в умовному і реальному просторі — співвіднесенні плану з те­риторією дитячого садка. А також у процесі складання плану тери­торії, змагальному прагненні майстерно знаходити і ховати «скарб».

Для проведення гри заздалегідь підготуйте «скарб». Це може бути іграшка, сувенір або частування — шоколадка, цукерки тощо. «Скарб» потрібно покласти в захищену від промокання в негоду ко­робочку чи пакетик і заховати в «таємному місці». Найліпше для цьо­го підійде кут веранди, розлогий кущ або інші малопомітні закутки.

До пошуків «скарбу» можна залучити й вихованців середніх груп, які шукатимуть його за підказками дорослого. На по­чатковому етапі підказки мають бути найпростішими, скажі­мо «близько-далеко» чи «гаряче-холодно». Поступово їх варто ускладнювати. Додайте у підказки рахунок і напрямок: «зро­би два кроки вперед», «повернись наліво». Відтак давайте се­рію вказівок, аби діти навчались керуватися ними, утримуючи в пам'яті послідовність дій: «зроби два кроки наліво, повер­нись направо, потім три кроки вперед» тощо.

 

Для дітей старшої групи підготуйте «Мапу острова скарбів» . Для цього аркуш паперу для майбутньої карти замочіть у чаї, висушіть і злегка помніть, аби зробити її по-справжньому «старовин­ною». На карті зобразіть найрізноманітніші «казкові» орієнтири: ви­гадайте звичним і всім відомим місцям фантастичні назви.

Як поетапно організувати гру

Щоб діти отримали від гри найбільшу насолоду і користь, необ­хідно розуміти, які базові етапи організації гри доведеться подолати.

На першому етапі гри намалюйте спільно з дітьми план певної ді­лянки, скажімо свого ігрового майданчика. За допомогою умовних по­значень відмітьте всі об'єкти, які на ньому розміщені. Зверніть увагу дошкільників на положення об'єктів щодо себе та інших точок відліку.

На другому етапі гри уведіть дітей в ігрову ситуацію. Вона може бути пов'язаною з казковими персонажами і водночас проблемною, наприклад: «Карабас Барабас заховав ключ від театру Буратіно, і тепер не відбу­деться вистава лялькового театру» тощо.

Сховайте «скарб» — перлину, ключ чи інший предмет, який по­трібно відшукати. Позначте це місце на плані. Запропонуйте дітям відшукати «скарб», орієнтуючись за планом.

Цей етап гри повторіть кілька разів, поки діти не навчаться швидко орієнтуватися в реальному оточенні за планом.

На третьому етапі поміняйтеся ролями з вихованцями. Тепер нехай діти ховають «скарб» і позначають його місце на плані, а ви будете його шукати. Під час пошуку навмисно допускайте помилки. Це не лише ак­тивізує контрольні дії ваших вихованців, а й наповнить гру радісними емоціями. Адже діти так люблять виправляти помилки дорослих!

На заключному, четвертому етапі запропонуйте вихованцям за­просити до гри дітей іншої групи або батьків. Зауважте, що вони ма­ють пояснити новачкам правила гри і навчити їх шукати «скарб» за планом чи картою.

Діти ознайомлюють нових учасників із правилами, показують свої карти, плани-схеми, пояснюють значення умовних позначень.

Закінчується гра спільним геокешингом. Для нього можна ство­рити спеціальну ігрову зону за мотивами відомих дітям пригодниць­ких мультфільмів

Які лайфхаки допоможуть оптимізувати ігровий простір

ü    На заасфальтованому майданчику зробіть розмітку для рухли­вих ігор. Крім різноманітних класиків, кружечків, зигзагів і доріжок зобразіть «звукову» доріжку,  на якій намалюйте відомих малюкам тварин. Для старших дошкільників на звуковій доріжці можна намалювати клавіатуру фортепіано і нот­ний стан. Діти, які знають ноти, можуть проспівувати пісеньки, на­ступаючи на певні ноти чи клавіші.

ü    Створіть на території дитячого садка еколо­гічну стежину. Прокладіть доріжки здоров'я, туристичні маршрути, які спонукатимуть пізнавальну та фізичну активність дошкільників. Тут вони вдосконалюватимуть навички орієнтування на місцевості, долання перешкод, «читання» планів та карт.

ü    Творчо використовуйте природні та рукотворні об'єкти на території закладу освіти. Створюйте разом з дітьми та їхніми батьками
нові.

ü    Розвивайте і доповнюйте природний ландшафт. Це дасть змогу урізноманітніти й оптимізувати ігровий та освітній простір дітей,
надати їм максимум можливостей для самостійних ігор та занять на
свіжому повітрі