Мама і тато - це найперші та найважливіші для
дитини вихователі та вчителі, які закладають у неї найкращі якості, навички та
вміння.
Невипадково народна педагогіка надає першорядного
значення виховному клімату сім’ї як основному чиннику формування особистості.
Від самого народження дитина перебуває
в родині. Люблячі й найрідніші люди оточують її увагою й піклуванням, дають
перші в житті уроки. Психологи стверджують: дитина – як чистий аркуш паперу, а
якими фарбами буде він зафарбований, залежить тільки від батьків. Дійсно, яке
наповнення вкладуть батьки у свою дитину, такою вона й виросте людиною.
Родину можна сміливо вважати природним середовищем
соціалізації дитини, від родини вона отримує емоційну і матеріальну підтримку,
вчиться берегти і передавати культурні цінності. З перших днів тато і мама
повинні готувати її до життя, прививати моральні принципи та ідеали. На жаль,
це на завжди так.
У наш непростий час батьки інколи
забувають про те, що найперше – це моральний розвиток дитини. У прагненні
оточити її матеріальними благами, найближчих людей
перестає хвилювати моральний аспект піклування. Хоча поспілкуватися з дитиною,
поцікавитися, як пройшов день, що її хвилює і що радує, здійснити разом спільну
справу – для цього не треба багато часу, але для дитини - це найважливіший вияв
уваги, і вона вже знає, що її люблять і розуміють, нею цікавляться. Дітей варто залучати до спільної трудової діяльності, давати їм
посильні трудові доручення. Така спільна діяльність є набагато ефективнішою,
ніж словесні повчання.
Не обов'язково проводити один з
одним цілі дні. Тут важлива не кількість, а якість часу, який сім'я провела
разом. Кількість часу не є кількістю любові.
Вихователі завжди допоможуть батькам у вихованні і розвитку
дитини, дадуть поштовх для досягнення громадського та
сімейного виховання. Тільки за умови взаємоспівпраці – батьки+ педагоги
- можна досягти хороших результатів у
вихованні дитини.
Звичайно, багато батьків
нехтують порадами людей, які працюють у сфері взаємодії з дітьми, оскільки
вважають, що й самі можуть непогано впоратися з цим. Але все-таки варто прислухатися, щоб почерпнути
потрібну інформацію, яка дуже часто може стати в нагоді. Саме авторитет батьків
змушує дитину слухатись, прислухатися до порад, виконувати прохання. Без
батьківського авторитету виховання просто неможливе .
Пропонуємо кілька порад батькам.
Порада
батькам №1. Поважайте індивідуальність дитини
Поради
батькам: поважайте індивідуальність дитини.
Переконання
батьків про те, що дитина мала і нічого не розуміє — помилкове.
Психологи-педагоги давно зійшлися на тому, що дитина — не чистий лист, що її
формує оточення, проте вона також має власну індивідуальність та спадкові риси.
Тому не забувайте, що виховуєте маленьку людину, яка має свої смаки, вподобання
та інтереси, з якими потрібно рахуватися.
Порада
батькам №2. Ні «ранньому розвитку»
Зараз дуже
популярно водити дитину на декілька гуртків, вивчати іноземну мову з 3-х років,
долучити її до спорту, музики, балету… Проте дитина тільки втомлюється, не
розуміючи, навіщо перейматися майбутньою кар’єрою і своїм суспільним
становищем. Мабуть, не всі знають той факт, що для навчання найкращим є шкільний
вік, тобто з 6—7 років, коли розвивається інтелект. До 6 років малюкові
найкраще пізнавати навколишній світ через гру та мамину любов.
Порада
батькам №3. Не забирайте дитинство
Часом
дорослі згадують своє дитинство і жалкують, що воно буває лише раз. Проте,
втілюючи в життя свої власні мрії, люблячі татусі і мамусі позбавляють дитину
цього прекрасного періоду життя, інтелектуально навантажуючи дитину з пелюшок,
вимагаючи від неї добиватися успіхів і результатів. Психологи, даючи поради
батькам, зазначають, що дитині необхідний вільний час, спокій для того, щоб
подумати, осмислити побачене і почуте через гру з ляльками та іграшками.
Порада
батькам №4. Учіть своїм прикладом
Часто батьки
хочуть бачити у своїй дитині втілення найкращих якостей. У противному разі
дорослі сердяться і вичитують своє чадо. Саме тут доречно згадати англійське
прислів’я «не намагайтесь змінити дітей, адже вони все одно будуть схожими на
вас. Спробуйте змінити себе». Ще Лев Толстой ставив риторичне питання: як,
живучи дурно, можна добре впливати на дітей?
Порада
батькам №5. Уникайте потурань
«Хто дітям
потаче, той сам плаче» — говорить народна мудрість. На лінощі, неслухняність,
упертість батьки в жодному разі не мають закривати очі, жаліючи та леліючи свою
кровинку. Тут батькам потрібно проявити волю, адже недарма застерігає народне
прислів’я: «Не навчив у пелюшках — не навчиш і в подушках».
Порада
батькам №6. Дотримуйтеся єдності вимог
Ще одна
порада батькам така: установлюючи якісь правила, тримайтеся їх і далі.
Непослідовність дій може вивести дитину з рівноваги та бути причиною
озлобленості, адже діти дуже гостро переживають несправедливість. До того ж
дорослі, часто виключно з благородною метою, вдаються до брехні, яка,
розкриваючись, порушує цілісність всесвіту дитини, стає причиною відчуженості.
Порада
батькам №7. Використовуйте розвиваючі ігри та іграшки
Частіше
зустрічаються іграшки з досить обмеженим колом використання, і хоч уява дитини
ширша, ніж у дорослих, все ж краще замінити їх на пісочницю, фарби і чистий
альбом, конструктор, через які дитина зможе розвиватися, проявляти творчу уяву
і розкриватися.
Порада
батькам №8. Уникайте послуг «зомбі-ящика»
Безконтрольний
перегляд телебачення заволодіває свідомістю дитини, «збагачуючи» її негативними
образами. Натомість не лініться провести час з дитиною, сходити на дитячий
майданчик чи почитати їй казок.
Порада
батькам №9. Читайте дитині казки
У казках є
місце чарівному і незвичайному, тому вони сприймаються радісно. В казках усе
відбувається легко, природно і просто — і це сприйняття дитина переносить у
своє життя, воно закладається в її моделі поведінки. У казках немає депресії,
надломів, тієї офіційності, натомість постає простота: у втратах і надбаннях,
хороших чи злих вчинках. До того ж через віру в дива, яку, боронь боже, зломити
батькам, дитина росте не обмеженою, а багатогранною, оптимістичною і
натхненною.
