1. Говоріть з дітьми про Батьківщину. Дехто з батьків вважає, що говорити з дітьми про Батьківщину зайве, або ще зарано. Однак цінність сімейних бесід і розмов саме в тому, що відбуваються вони у безпосередній і довірливій атмосфері. І тоді розумне і влучне слово батька або матері, дідуся чи бабусі про Батьківщину глибоко входить у свідомість та серце малюків. Способи вирішення виховних завдань у родині дуже різноманітні, це: батьківський авторитет, домашній побут, духовний і моральний клімат родини, праця, навчання, звичаї і традиції; суспільна думка, преса, радіо, телебачення, література, заняття спортом, свята і розваги тощо.
2. Відзначайте загальнонаціональне
свято - День Незалежності України. Доцільно започаткувати сімейну традицію
щорічного святкування Дня Незалежності України: побувати на святкових заходах у
дитячому садку, у рідному селищі та за можливості брати в них участь;
переглянути запис військового параду чи святкового концерту. Це сприятиме
формуванню патріотичних почуттів у підростаючого покоління.
3. Говоріть про патріотичні справи
батьків, розмірковуйте над минулим своєї Батьківщини. Розповіді й
бесіди-спогади про патріотичні справи батьків та минуле країни є водночас і
уроками мужності для дітей, і передачею естафети від покоління до покоління. У
такі хвилини діти почуваються єдиним цілим, невіддільним від героїчного
минулого своїх предків.
4. Подорожуйте з дітьми Батьківщиною.
Подорожуючи дорогами нашої Батьківщини, батьки і діти безпосередньо
знайомляться з рідним краєм, культурою, його минулим і сьогоденням, відвідують
меморіальні комплекси, які пробуджують у дитячих серцях скорботу по полеглих,
любов і повагу до людей, що вибороли для них свободу і незалежність. Такі
подорожі будуть відігравати неоціненну роль у патріотичному вихованні
дошкільників.
5. Залучайте дітей до творів
української літератури і мистецтва. Після прочитання патріотичної літератури,
розгляду ілюстрацій, репродукцій, фільмів, прослуховування музики і пісень,
перегляду танців і вистав патріотичної тематики діти ніколи не залишаться
байдужими, а обов'язково переймуться долею героїчних людей.
6. Будьте готові відповісти на
запитання, навести приклади й докази, щоб переконати дітей в істинності або
хибності їхніх суджень. Тому батьки мають завжди бути готовими відповісти,
навести приклади й докази, щоб переконати дітей в істинності чи хибності їхніх
міркувань. Важливо, щоб у родині усвідомлювали позитивний і негативний впливи
літератури, мистецтва, засобів інформації на патріотичне виховання дітей.
7. Залучайте дітей до сімейних
традицій, звичаїв, обрядів, свят. Це - важливі засоби зміцнення родинних
зв'язків та національно-патріотичної свідомості різних поколінь. Родинні
традиції є своєрідним засобом захищеності кожного члена родини, позитивного
сприймання світу, створення неповторних дитячих спогадів, власного
самоствердження у суспільстві.
8. Виховуйте шанобливе ставлення до
національних символів і святинь народу. Саме в родинному середовищі дитина
вперше дізнається про народні символи: батьківську хату, вишитий рушник,
сорочку, материнську пісню, вербу і калину, хрещатий барвінок, писанку і
лелеку, хліб на столі... Всі вони - наші давні обереги. Родина плекає любов і
повагу до них. Якщо за сімейним обіднім столом дитині показувати приклад
бережного ставлення до хліба, то, безумовно, дитина в дитячому садку, а потім у
школі й у дорослому житті з повагою ставитиметься як до самого хліба, так і до
людей, які його виростили, і до землі, на якій він ріс, до свого краю, народу.
Батьки також мають формувати у своїх дітей шанобливе ставлення до державних
символів: Гімну, Прапора, Герба України.
9. Будьте взірцем для наслідування,
відповідальними й обережними у своїх діях. Щоб виховати патріотичні почуття у
дітей, потрібно самим ними володіти. Виховання прикладом передбачає створення
взірця для наслідування. Діти копіюють усе підряд: і позитивне, і негативне.
Чесність, правдивість, працьо-витість, щедрість, скромність, совісність,
розсудливість - усе це позитивні взірці для наслідування. Якщо батьки чесно
працюють на виробництві чи в іншій сфері діяльності, є порядними людьми,
позбавлені шкідливих звичок, то вони мають високу репутацію. Тому вони мають
моральне право вимагати від своїх дітей підтримувати свою честь, гідність,
репутацію своєї сім'ї у навчанні, у повсякденній поведінці. Завдання батьків -
показувати позитивний приклад, з якого дитина могла б переймати найкращі риси,
що забезпечить неперервність традицій від покоління до покоління.
10. Розширюйте коло спілкування
дитини з дорослими й однолітками, представниками інших національностей.
Розширюйте коло спілкування, обмінюйтеся досвідом із представниками інших сімей
і родин, пізнавайте їхню духовну спадщину та поширюйте свою. Дитина має на
практиці реального спілкування знаходити спільне та відмінне між собою та іншими
людьми. Спілкування дітей і дорослих із представниками інших національностей,
національних традицій, релігійних переконань, політичних поглядів, укладів
життя та культури розвиватиме вміння поводитися природно, тактовно та гідно.
11. Використовуйте різні форми
взаємодії з дітьми. Для національно-патріотичного виховання дітей у родині
використовуйте різні форми взаємодії: власні бесіди-спогади; подорожі рідною
країною; створюйте сімейні літописи; залучайте дітей до трудових справ;
використовуйте твори літератури і мистецтва; беріть участь у масових заходах з
нагоди національних і державних свят; долучайтеся до співпраці з
дошкільним закладом тощо. Якщо у родині виховують дітей різного віку, то
обирайте форми і методи національно-патріотичного виховання, враховуючи вікові,
статеві, психологічні та інші особливості кожної дитини.
Немає коментарів:
Дописати коментар