Консультація «Роль родини у вихованні дітей»

 

Роль  родини у вихованні  дитини 

Мама і тато - це найперші та найважливіші для дитини вихователі та вчителі, які закладають у неї найкращі якості, навички та вміння.

Невипадково народна педагогіка надає першорядного значення виховному клімату сім’ї як основному чиннику формування особистості.  

Від самого народження дитина  перебуває в родині. Люблячі й найрідніші люди оточують її увагою й піклуванням, дають перші в житті уроки. Психологи стверджують: дитина – як чистий аркуш паперу, а якими фарбами буде він зафарбований, залежить тільки від батьків. Дійсно, яке наповнення вкладуть батьки у свою дитину, такою вона й виросте людиною.

Родину можна сміливо вважати природним середовищем соціалізації дитини, від родини вона отримує емоційну і матеріальну підтримку, вчиться берегти і передавати культурні цінності. З перших днів тато і мама повинні готувати її до життя, прививати моральні принципи та ідеали. На жаль, це на завжди так.

У наш непростий час батьки  інколи забувають про те, що найперше – це моральний розвиток дитини. У прагненні оточити її матеріальними благами, найближчих людей перестає хвилювати моральний аспект піклування. Хоча поспілкуватися з дитиною, поцікавитися, як пройшов день, що її хвилює і що радує, здійснити разом спільну справу – для цього не треба багато часу, але для дитини - це найважливіший вияв уваги, і вона вже знає, що її люблять і розуміють, нею цікавляться. Дітей варто залучати до спільної трудової діяльності, давати їм посильні трудові доручення. Така спільна діяльність є набагато ефективнішою, ніж словесні повчання.

Не обов'язково проводити один з одним цілі дні. Тут важлива не кількість, а якість часу, який сім'я провела разом. Кількість часу не є кількістю любові.

 Вихователі завжди  допоможуть батькам у вихованні і розвитку дитини, дадуть поштовх для   досягнення громадського та сімейного виховання. Тільки за умови взаємоспівпраці – батьки+ педагоги -  можна досягти хороших результатів у вихованні дитини.

Звичайно, багато батьків нехтують порадами людей, які працюють у сфері взаємодії з дітьми, оскільки вважають, що й самі можуть непогано впоратися з цим. Але все-таки варто прислухатися, щоб почерпнути потрібну інформацію, яка дуже часто може стати в нагоді. Саме авторитет батьків змушує дитину слухатись, прислухатися до порад, виконувати прохання. Без батьківського авторитету виховання просто неможливе .

Пропоную кілька порад .

Порада батькам №1. Поважайте індивідуальність дитини

Поради батькам: поважайте індивідуальність дитини.  

Переконання батьків про те, що дитина мала і нічого не розуміє — помилкове. Психологи-педагоги давно зійшлися на тому, що дитина — не чистий лист, що її формує оточення, проте вона також має власну індивідуальність та спадкові риси. Тому не забувайте, що виховуєте маленьку людину, яка має свої смаки, вподобання та інтереси, з якими потрібно рахуватися.

Порада батькам №2. Ні «ранньому розвитку»

Зараз дуже популярно водити дитину на декілька гуртків, вивчати іноземну мову з 3-х років, долучити її до спорту, музики, балету… Проте дитина тільки втомлюється, не розуміючи, навіщо перейматися майбутньою кар’єрою і своїм суспільним становищем. Мабуть, не всі знають той факт, що для навчання найкращим є шкільний вік, тобто з 6—7 років, коли розвивається інтелект. До 6 років малюкові найкраще пізнавати навколишній світ через гру та мамину любов.

Порада батькам №3. Не забирайте дитинство

Часом дорослі згадують своє дитинство і жалкують, що воно буває лише раз. Проте, втілюючи в життя свої власні мрії, люблячі татусі і мамусі позбавляють дитину цього прекрасного періоду життя, інтелектуально навантажуючи дитину з пелюшок, вимагаючи від неї добиватися успіхів і результатів. Психологи, даючи поради батькам, зазначають, що дитині необхідний вільний час, спокій для того, щоб подумати, осмислити побачене і почуте через гру з ляльками та іграшками.

Порада батькам №4. Учіть своїм прикладом

Часто батьки хочуть бачити у своїй дитині втілення найкращих якостей. У противному разі дорослі сердяться і вичитують своє чадо. Саме тут доречно згадати англійське прислів’я «не намагайтесь змінити дітей, адже вони все одно будуть схожими на вас. Спробуйте змінити себе». Ще Лев Толстой ставив риторичне питання: як, живучи дурно, можна добре впливати на дітей?

Порада батькам №5. Уникайте потурань

«Хто дітям потаче, той сам плаче» — говорить народна мудрість. На лінощі, неслухняність, упертість батьки в жодному разі не мають закривати очі, жаліючи та леліючи свою кровинку. Тут батькам потрібно проявити волю, адже недарма застерігає народне прислів’я: «Не навчив у пелюшках — не навчиш і в подушках».

Порада батькам №6. Дотримуйтеся єдності вимог

Ще одна порада батькам така: установлюючи якісь правила, тримайтеся їх і далі. Непослідовність дій може вивести дитину з рівноваги та бути причиною озлобленості, адже діти дуже гостро переживають несправедливість. До того ж дорослі, часто виключно з благородною метою, вдаються до брехні, яка, розкриваючись, порушує цілісність всесвіту дитини, стає причиною відчуженості.

Порада батькам №7. Використовуйте розвиваючі ігри та іграшки

Частіше зустрічаються іграшки з досить обмеженим колом використання, і хоч уява дитини ширша, ніж у дорослих, все ж краще замінити їх на пісочницю, фарби і чистий альбом, конструктор, через які дитина зможе розвиватися, проявляти творчу уяву і розкриватися.

Порада батькам №8. Уникайте послуг «зомбі-ящика»

Безконтрольний перегляд телебачення заволодіває свідомістю дитини, «збагачуючи» її негативними образами. Натомість не лініться провести час з дитиною, сходити на дитячий майданчик чи почитати їй казки.

Порада батькам №9. Читайте дитині казки

У казках є місце чарівному і незвичайному, тому вони сприймаються радісно. В казках усе відбувається легко, природно і просто — і це сприйняття дитина переносить у своє життя, воно закладається в її моделі поведінки. У казках немає депресії, надломів, тієї офіційності, натомість постає простота: у втратах і надбаннях, хороших чи злих вчинках. До того ж через віру в дива, яку, боронь боже, зломити батькам, дитина росте не обмеженою, а багатогранною, оптимістичною і натхненною.