Тема: «Каша – добра страва наша»
Програмовий зміст: Продовжити знайомити малят з основними продуктами
харчування; формувати уявлення вихованців про види круп, навчати їх називати
круп’яні страви (каші). Розвивати слухову увагу, цікавість
та пізнавальний інтерес до фольклорних та літературних творів за темою
(народна казка, вірші тощо); вправляти малят в умінні давати відповіді за
прослуханим текстом, робити висновки з почутого.
Виховувати
у дітей доброзичливість та почуття гумору.
Матеріал: тарілочки зі зразками різних видів круп, ілюстрації до
використаних творів (П. Воронько «Каша, аби не наша», казка «Каша із сокири»).
Структура заняття
1.Організаційний момент
Педагог
виводить на екран перед дітьми тарілочки із різними видами круп.
|
|
|
|
2.Дидактична гра
«Називаємо каші»
Малята за допомогою навідних запитань педагога утворюють прикметники —
назви, каш.
3.Читання вірша та бесіда за змістом П. Воронько «Каша, аби не наша»
4.Читання народна усмішка.
Каша вважається дуже цінним продуктом. Хто їсть кашу, росте сильним,
здоровим, міцним. Недаремно про кволу, слабку та хворобливу людину кажуть:
«Мало каші з’їв». Тому в меню нашого дитсадочка щодня є каша. Розкажіть,
малята, кому яка каша смакує найбільше. (Заслуховують відповіді всіх бажаючих дітей.)
Педагог чигає дітям народну усмішку.
Смачна каша
Смачна каша!
А ти їв?
Ні!
А почім знаєш, що смачна?
Чув, як говорили, що бачили, як їли!
Вихователь. Кашу в нашім краї шанували здавна, бо вона і поживна, і смачна, і
корисна. Є такі каші, які пов’язані з народним звичаями та традиціями. Давайте
ж згадаємо різні цікаві речі про цей, відомий з раннього дитинства кожній
людині продукт — кашу.
5.Вікторина «Про кашу»
6.Читання казки «Каша із сокири»
7.Підсумок заняття
Завдання: Прохання прийняти участь у фотовиставці "Моя улюблена каша"






Немає коментарів:
Дописати коментар